Що необхідно знати про сказ

СКАЗ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ І ЯК УБЕРЕГТИСЯ

                                                                       І ЗНОВУ ПРО СКАЗ

  Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба для людей і тварин, яка завжди закінчується смертю.

        Захворювання на сказ ще в давні часи було відоме серед греків, арабів, євреїв. На початку першого сторіччя нашої ери вперше були описані прояви сказу у людини. Хвороба безжалісно лишала життя людей. І от в кінці 19 сторіччя французький вчений Луі Пастер після багатьох досліджень приготував вакцину проти сказу, яка вперше пройшла успішне випробування на собаках та мавпах.

       Невдовзі після цього до Пастера привели дев’ятирічного хлопчика, який був сильно покусаний скаженою собакою. Стан дитини був безнадійним і батьки вблагали Пастера погодитись випробувати вакцину на людині. В результаті одинадцятиденного курсу лікування хлопчик залишився живим.

                 За останні 50 років на Маньківщині загинуло від сказу ( гідрофобії ) 3 людей , з яких 2 були покусані котами , 1 – лисицею.

                 Протягом останніх 10 років на територіях Маньківської, Буцької, Іваньківської ТГ триває інтенсивна епізоотія сказу, яка охопила майже всі населені пункти. За цей час зареєстровано 59 випадки сказу, з них 28 серед диких звірів та 31 серед домашніх тварин. Особливе занепокоєння викликає ситуація зі сказу серед тварин у 2024 році, оскільки по Маньківській ТГ було зареєстровано 6 випадків сказу, по Буцькій та Іваньківській ТГ по 3 випадки.

                   Основним резервуаром і переносником вірусу сказу є лисиці, від яких він передається домашніми тваринами, в першу чергу котами. Останні разом з лисицями добувають собі корм – мишовидних гризунів, при цьому обмінюються між собою вірусом сказу і заносять інфекцію в населений пункт. Трішки менша роль домашніх собак в поширенні сказу пояснюється тим, що вони мають обмежений контакт, так як в більшості утримуються на цепу.                        

 Збудником сказу є вірус, що вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму лише зі слиною. Зараження сказом відбувається під час укусу чи ослиненні пошкодженої шкіри, слизових оболонок, хворою твариною. Вірус в слині хворої тварини з’являється за 10 днів до появи клінічних ознак захворювання. Ось чому за тваринами, які нанесли укуси людям, необхідно проводити ветеринарний нагляд протягом 10 днів з моменту укусу для визначення його безпечності щодо сказу.

                 Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, котами та бродячими собаками. Поява диких звірів в денний час в населених пунктах повинна насторожувати на наявність у них клінічних ознак сказу.

                Для попередження захворювання на сказ при укусах тваринами необхідно:

 - поверхню рани негайно рясно промити водою з милом, краї рани обробити спиртовим розчином йоду;

 - негайно звернутися за медичною допомогою до місцевого медичного працівника;

 - сприяти проведенню десятиденного ветеринарного нагляду за твариною, що нанесла укус;

 - невідкладно прийняти повністю курс щеплень проти сказу, якщо такий був призначений лікарем.

      Основним і найбільш радикальним заходом щодо запобігання захворюваності на сказ є ліквідація хвороби серед тварин - носіїв і джерел збудника інфекції шляхом регулювання чисельності хижих звірів та суворого дотримання правил утримання домашніх тварин. Власники собак та котів зобов’язані щорічно реєструвати їх та робити їм профілактичні щеплення проти сказу.

 Будьте уважні та здорові!

 З повагою Маньківське відділення Уманського міськрайонного відділу ДУ « Черкаський ОЦКПХ МОЗ».