День української писемності та мови
Сьогодні, 9 листопада – День української писемності та мови, який ми святкуємо з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця.
Історія свята
Донині вчені досліджують походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, яка була схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах використовувалися сарматські значки, які мали схожість з грузинською азбукою.
У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки: глаголиця і кирилиця. При цьому, глаголиця досі не має аналогів. Імовірно, цей алфавіт винайшов слов'янський просвітник Кирило Філософ для запису богослужбових текстів.
Сучасна літературна українська мова з'явився в XVIII столітті. Першим твором, який було написано з його використанням, вважається "Енеїда" Котляревського. Остаточно закріпив українську розмовну мову в літературних творах поет Тарас Шевченко.
9 листопада 1997 року тодішній президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав указ про відзначення Дня української писемності та мови.
Свято також співпадає з днем вшанування пам'яті Нестора Літописця, який відомий як послідовник творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія та автор першого літописа, що описує історію Київської Русі.
Особливості святкування
Раніше існувала традиція: 9 листопада батьки відводили дітей до школи, а потім йшли до церкви поставити свічку перед образом Нестора-Літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині у навчанні.
У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Нестору Літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, а також стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.
Спочатку в знаннях змагаються на базі шкіл, потім районів, областей, і завершальний етап – загальноукраїнський рівень. У конкурсі також можуть брати участь іноземці, які володіють українською мовою. Переможці отримують цінні подарунки та грошові призи.
Також з 2000 року в цей день у прямому ефірі "Українського радіо" транслюють Всеукраїнський диктант національної єдності, який може написати будь-який бажаючий. У 2019 році 9 листопада припадає на вихідний, у зв'язку з цим написання диктанту перенесли на 8 листопада, п'ятницю, щоб студенти і школярі могли долучитися до акції.
З кожним роком кількість учасників мовленнєвого флеш-мобу зростає. Традиційно до написання диктанту долучаються відомі люди, політики, художники, студенти та школярі.
Факти про українську мову
- В 448 році візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського повелителя Аттіли, на території сучасної України записав слова "мед" і "страва". Це було перше згадування українських слів. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
- В українській мові, на відміну від інших східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
- В українській мові найбільшу кількість слів починається на букву "П". Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
- В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів.
- Українська мова багата зменшувальними формами. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
- Назви дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
- До середини XIX століття українська мова найчастіше називали "руська мова".
Наголошується, що найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?". А "Заповіт" Шевченка є літературним твором, який було перекладено на 147 мов народів світу.
